Романе, люди є. Пишемо вам на електронку. Відреагуйте, будь ласка.
Доброго дня. Постановою КМУ від 14.05.2015 року внесено зміни до Постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 щодо розміру одноразової допомоги при укладенні контракту.
Пункт 6 (підпункт 10) Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” прямо передбачено обов’язок виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом у таких розмірах:
особам рядового складу – вісім мінімальних заробітних плат;
особам сержантського і старшинського складу – дев’ять мінімальних заробітних плат;
особам офіцерського складу – десять мінімальних заробітних плат.
Отже, в разі, якщо укладення контракту Вашим чоловіком пов’язано з мобілізацією (або контракт укладається після демобілізації) – він має отримати винагороду у вказаному розмірі.
Доброго дня. Рапорт написати, звичайно, можна – але до відповідного рішення звільнення проведено не буде.
Частиною дев’ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлено, що у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею (строк дії контракту), військова служба продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації.
Таким чином, в особливий період, у разі закінчення строку дії контракту, новий контракт про проходження військової служби з військовослужбовцем не укладається, а його дія продовжується на період до оголошення демобілізації, про що видається відповідний наказ командира (начальника) по стройовій частині та не дублюється наказом по особовому складу.
Підстави для звільнення, в такому випадку – загальні для особливого періоду (незважаючи на строк контракту, через його автоматичне продовження згідно ст.. 23), визначені частиною 8 статті 26. Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці:
1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини:
а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
в) у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
г) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини:
виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
д) у зв’язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов’язків;
є) у зв’язку з вислугою встановлених строків військової служби, передбачених частиною першою та абзацом другим частини сьомої статті 23 цього Закону.