Доброго дня. Це порушення. Інша річ – зі сторони кого. Питання виплат працівнику регулюється у сукупності двома нормами – Кодексом законів про працю та Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою КМУ від 04.03.2015 № 105.
З одного боку, єдиний документ, що регулює відносини між працівником та роботодавцем (незалежно від того, чи виконується робота в даний момент) з приводу трудових правовідносин, в тому числі – виплати заробітної плати, є Кодекс законів про працю України, яким передбачено збереження за мобілізованим працівником середнього заробітку до дня його фактичної демобілізації (ст. 119 КЗпП).
Крім того, п. 6. Порядку виплати компенсації передбачає, що «виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України.».
Але саме цей Порядок надає роботодавцю аргументи, про які ми зобов’язані Вас попередити. Так, ми про слова «виплата компенсації», що дозволяє роботодавцю притримуватись думки, що роботодавець – лише проміжна ланка при перерахуванні бюджетних коштів мобілізованому співробітнику. Такої думки притримується й Державна фіскальна служба – їх консультація – роз’яснення каже «Враховуючи зазначене, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку не включається до оподатковуваного доходу такого працівника» (http://sfs.gov.ua/media-
Але це питання є спірним. Так, 1. КЗпП України не містить норм щодо можливості затримки розрахунків 2. Сам Порядок виплати компенсації визначає «бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам» (не авансування!), «для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом» (отже, виплати мають бути фактичними – виплаченими).
Окремо звертаємо Вашу увагу на те, що роботодавець, для отримання компенсації, має дотриматись процедури – та подаватищомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.
Чи виконує це Ваш роботодавець?
Щодо захисту своїх прав, якщо виплата працівнику не проведена – звертатись треба й до роботодавця, й на гарячі лінії, за потреби – до прокуратури та військоматів, оскільки Постановою Верховної Ради України від 06.05.2014 № 1238-VII «Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності та безпеки держави» Генеральному прокурору України було доручено перевіряти факти звільнення з роботи та відмови у виплаті заробітної плати громадянам, призваним на військову службу в зв’язку з мобілізацією; а згідно роз’яснення Міністерства оборони України від 29.04.2014р. військомати зобов»язано вживати заходів для захисту трудових прав мобілізованих.
Окремо за відомостями щодо повного та своєчасного перерахування коштів можна звертатись до місцевих органів соціального захисту населення.
Слід зазначити, до речі, що порушення строків виплати заробітку, тим більше – мобілізованим, є правопорушенням посадових осіб роботодавця, за які передбачено відповідальність – від адміністративної до кримінальної.
Звернення краще робити офіційно, із зазначенням ПІБ, адреси для відповіді, найменуванням органу, до якого звертаєтесь (незалежно від того, чи є він державним, чи це приватне підприємство – роботодавець). Звернення обов’язково має бути підписано, містити зміст скарги у вільній формі та питання/вимоги, бажано – має містити посилання, що «згідно ст.. 20 Закону «Про звернення громадян», звернення, які не потребують додаткового вивчення, розглядаються і вирішуються невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Оскільки вирішення поставленого питання знаходиться повністю у компетенції відповідного органу/підприємства, надання відповіді не може потребувати більшого періоду, тому вимагаю надати письмову, повну та всебічну відповідь та задовольнити викладені у цьому зверненні вимоги протягом визначеного законом часу. Звертаю Вашу увагу на адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб за не надання відповіді на звернення, що подаються згідно Закону України «Про звернення громадян.»».
Всі звернення краще подавати через відділення Укрпошти з повідомленням про вручення отримувачу.
Все, що ми розповіли жодним чином не заважає Вам одразу звертатись до суду за захистом своїх порушених прав та стягнення середнього заробітку за весь період прострочення з врахуванням індексу інфляції.
Якщо ж Вас цікавить питання затримки проведення компенсації роботодавцю вже сплачених працівнику коштів зі сторони держави – це також є порушенням, але ці питання мають вирішуватись між роботодавцем та органом, що проводить виплати, можливо – в судовому порядку.
Доброго дня. Наразі такої пільги немає, чи вона буде – нам не відомо.
Доброго дня. На державному рівні таких пільг не встановлювалось – це місцеві органи влади приймають окремі рішення щодо надання таких пільг. Спробуйте звернутись до місцевої ради або держадмінінстрації – хто встановлює додаткову пільгу, той й регулює умови її «запуску». Такого ж документу, як посвідчення учасника АТО не існує взагалі. Є довідки про участь у АТО – її можна взяти у ВЧ, але видача такого документу не принципова та може не здійснюватись. Є посвідчення учасника бойових дій – це вже інший документ, його отримання більш тривале.
Почність із з’ясування у органах місцевої влади, який документ вони бачитимуть для користування пільгою – можливо довідки з військової частини буде для цього достатньо.