Доброго дня. На нашу думку, тут має застосовуватись загальне правило. Де людина обліковується – звідти вона має звільнитись. Тобто, якщо ви знаходитесь у списках своєї частини, звільнення має проводитись з цієї частини та звертатись для звільнення Ви маєте до адмінінстрації своєї ВЧ.
Доброго дня. Ми висловлюємо свою особисту думку з цього приводу.
Відповідно до п. 112 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої увипадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов’язаній із керівництвом підлеглими особами.
Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:
неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
неможливість проживання членів сім’ї військовослужбовця за станом здоров’я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім’ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
В свою чергу, п. 82 вказаного Положення визначає, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється:
– на рівнозначні посади:
у зв’язку зі скороченням штатів абопроведенням організаційних заходів;
Тим же пунктом визначаються випадки, коли для переміщення можливе отримання згоди військовослужбовця – наприклад, при переведенні на його прохання.
Отже, за загальним правилом, встановленим Положенням (де-факто, основний документ, що регламентує проходження військової служби), на переміщення згода військовослужбовця не обов’язкова (за виключенням прямо встановлених випадків). Прямої заборони на видачу наказу про переміщення під час тимчасової непрацездатності військовослужбовця Положення не містить.
При цьому, чинне законодавство передбачає можливість оскарження рішень, які Ви вважаєте незаконним. Зокрема, таке право військовослужбовця прямо передбачено Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (ст..19).
Оскарження наказу проводиться або у адміністративному порядку – через подання рапорту до керівництва вищої ланки або через суд шляхом подання адміністративного позову про скасування наказу.
Чи у даному випадку оскарження рішення сприятиме більш швидкому Вашому звільненню – не впевнені.
В будь-якому разі, бажаємо Вам здоров’я та успіхів.
Доброго дня. Не можна сказати так просто. Хто він, працівник/службовець/
Лише факт відрядження до зони АТО не є безперечною підставою для отримання статусу учасника бойових дій. Принципове слово – УЧАСНИК, тобто – безпосередня участь у АТО або у забезпеченні АТО в місцях її проведення.
Відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, якізахищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і бралибезпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Кабінет Міністрів своєю Постановою N 413 від 20 серпня 2014 р. затвердив Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (надалі – Порядок).
Пунктом 2 Порядку визначено, що
1) військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;
2)працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.