Доброго дня. Ми всі маємо те, що є у законодавстві. Ми процитували вичерпний перелік підстав для звільнення під час особливого періоду. У цьому переліку така підстава відсутня. Можливо, Ви зможете вирішити питання у індивідуальному порядку, але дати правову рекомендацію у цьому випадку ми не можемо. На жаль.
Доброго дня.
Це складне питання та складний процес, оскільки ЗСУ та ДПСУ мають зовсім різне підпорядкування.
Зазвичай відбувається звільнення з одного органу та зарахування до іншого.
Щодо можливого переміщення без звільнення-зарахування, слід керуватись нормами одночасно двох положень:
1. Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента від 29.12.2009р. №1115/2009, де зазначено, що переміщення, окрім внутрішніх переміщень у ДПСУ, здійснюється за наказом Адміністрації Держприкордонслужби;
2. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008р. № 1153/2008, де вказано, що переміщення окрім внутрішніх переміщень у ЗСУ, відбувається за наказом Міністерства оборони України або Генерального штабу України.
Отже, для переміщення мають бути видано 2 накази вищих органів управління ЗСУ та ДПСУ.
Доброго дня. Ні, зазначені Вами обставини не є підставами для звільнення.
П.8 ст. 26 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу” визначає, що, до дня демобілізації, під час дії особливого періоду (який зараз введено в Україні з 18.03.2014р.), з військової служби звільняються військовослужбовці:
1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини:
а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
в) у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
г) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини:
виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
д) у зв’язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов’язків;
є) у зв’язку з вислугою встановлених строків військової служби, передбачених частиною першою та абзацом другим частини сьомої статті 23 цього Закону.