Доброго дня.
Справа в тому, що Ваш чоловік був мобілізований в період, коли він ще не мав права на відмову від мобілізації, оскільки зміни до ст..23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» набули чинності пізніше – з 15.08.2014р. Тобто, мобілізація була проведена згідно чинного на той час законодавства.
Проблема демобілізації полягає в тому, що Указ Президента «Про часткову мобілізацію» відносить мобілізованих громадян, відповідно до Закону України «Про Військовий обов’язок і військову службу», до військовослужбовців, які призвані на військову службу в особливий період.
Це означає, що для вже мобілізованих осіб, незважаючи на те, які категорії осіб були звільнені від обов;язкової мобілізації після дати їх призову (вони ВЖЕ є військовослужбовцями в особливий період) є два шляхи:
-Демобілізація. Індивідуальною вона бути не може, вона буде проведена згідно відповідного Указу Президента «Про демобілізацію», коли він буде виданий;
– Звільнення військовослужбовців згідно ст.. 26 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу». Це і є індивідуальна можливість залишити військову службу. Але є окрема частина цієї статті – частина 8, яка визначає вичерпний перелік підстав для звільнення під час особливого періоду. Серед цих підстав відсутні зміни у законодавстві щодо виключення певної категорії осіб з таких, що підлягають мобілізації та/або наявність всиновлених дітей.
Тобто, якщо статус (в даному випадку – мобілізованого) ще не набуто особою, можливо змінити сам факт майбутньої мобілізації, надавши документи про всиновлення та посилаючись на закон. Якщо статус вже набуто – змінити його можливо тільки в межах існуючого законодавства, за визначених ним підстав.
Звичайно, рішення про мобілізацію можна оскаржити у суді, але, на нашу думку, перспективи справи дуже спірні, оскільки на день мобілізації вона була законною. Статус було набуто. Звільнення – вже як для військовослужбовця – див. ці шляхи вище.
Повний перелік підстав для звільнення в особливий період (п.8 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу»):
- Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці:
1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини:
а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
в) у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
г) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини:
виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
д) у зв’язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов’язків.
Військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами “в”, “г”, “е”, “є”, “и” частини шостої та пунктами “в”, “г”, “е”, “є” частини сьомої цієї статті;
- Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби:
в) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі;
е) через службову невідповідність;
є) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
и) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
- Особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби:
в) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі;
е) через службову невідповідність;
є) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади.
Добрый день! Уточните, пожалуйста, к какой бригаде Вы относитесь? ВСУ, МВД, Нацгвардия, добровольческий батальон? Передавались ли Ваши документы командиром части или Вы подавали их самостоятельно?Эти данные необходимы для ответа.
Добрый день! Есть ли у Вас решение суда и исполнительный лист? Вы пишете, что алименты с него удерживались по решению суда – значит, есть исполнительное производство. Необходимо найти документ, если он есть, и заверенную копию выслать в ВЧ, где проходит службу муж. Если было исполнительное производство, необходимо обратиться в исполнительную службу, откуда лист отправлялся крайний раз и написать ходатайство о пересылке исполнительного листа в ВЧ, где проходит службу муж.