Доброго дня.
Пільги, належні учасникам бойових дій визначені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Крім інших пільг, наявна така – “використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком до двох тижнів на рік”.
Отже, як УБД Ви маєте право на отримання частини щорічної відпустки у зручний час, але – починаючи зі строку, коли така відпустка працівнику може бути надана принципово.
Так, право працівника (незалежно від статусу) на щорічну основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає через шість місяців безперервної роботи на даному підприємстві. За погодженням з роботодавцем відпустка може бути надана раніше цього строку – але не повністю, а частина. Якщо така відпустка надається раніше 6 місяців безперервної роботи, то її тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу. Наприклад, якщо тривалість відпустки на підприємстві становить 24 дні, за 3 місяці – 6 днів оплачуваної відпустки.
Отже – в межах року, з врахуванням загальних норм КЗпП, Ви можете отримати у зручний час – щорічну основну відпустку, а також – додаткову оплачувану відпустку учасника бойових дій (14 оплачуваних днів) у час, погоджений із роботодавцем.
Доброго дня. Будемо відверті – ситуація не зрозуміла. Додатковий оклад передбачений колективною трудовою угодою (така угода є на кожному підприємстві)? Якщо так – пишіть письмову вимогу на керівника або звертайтесь до проф спілки. У випадку відмови – до суду.
Щодо діяльності, яку Ви не можете дійснювати за станом здоров’я – а вона входить до Ваших посадових обов’язків? Або взагалі ні?
Доброго дня.
Відповідь на Ваше питання – так. Ви працюєте за безстроковим, звичайним, трудовим договором?
119 стаття Кодексу законів про працю України містить вичерпну та пряму норму:
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу», яким прямо встановлено відповідальність роботодавця, зокрема,
– частину 2 ст. 265 КЗпП доповнено абзацом п’ятим такого змісту: «недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення»;
– ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнено новою частиною сьомою такого змісту: «Порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України«Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».