Доброго дня. Так, маєте таке право. Законодавство не визначає випадків, коли учаснику АТО відмовляється у статусі учасника бойових дій через призначення покарання. У законодавстві закладено принцип “участь у АТО-учасник БД”.
Доброго дня. Ініціювати питання щодо переатестації спеціального звання слід починати ще з військомату, при укладенні контракту. Згідно нормативно-правових актів, остаточне оформлення необхідних документів здійснює вже командир військової частини.
Так, згідно п. 71 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента Украины №1153/2008 от 10.121.2008http://zakon1.rada.gov.ua/
«військовозобов’язаним, які мають спеціальні звання або класні чини, в разі їх прийняття на військову службу в Збройні Сили України присвоюються військові звання в порядку переатестації з урахуванням їх спеціальних звань або класних чинів, рівня освіти, досвіду служби та відповідності посаді, на яку їх призначено.»
В свою чергу, це Положення визначає й час проведення переатестації:
«72. Рішення про переатестацію у військовому званні осіб, яким присвоюються в порядку переатестації військові звання вищого офіцерського складу, приймається Президентом України.
Пропозиції щодо переатестації у військовому званні інших військовозобов’язаних, які мають спеціальне звання або класний чин, вносяться під час розгляду питання стосовно прийняття цих осіб на військову службу за контрактом.
Пропозиції щодо переатестації подаються за підписом керівника органу військового управління:
на громадян, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, – Міністрові оборони України;
на громадян, які приймаються на військову службу за контрактом осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу, – першому заступникові Міністра оборони України, першому заступникові начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Переатестація військовозобов’язаних, які мають спеціальне звання або класний чин, для присвоєння військового звання здійснюється одночасно з прийняттям цих осіб на військову службу за контрактом та призначенням на відповідну посаду наказами по особовому складу».
Більш докладно процедура розписана у Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Накозом Мінінстра оборони від 10.04.2009 №170
http://zakon1.rada.gov.ua/
Пунктом 2.20. Інструкції визначено, що в обласних військових комісаріатах проводяться такі заходи з відбору громадян на військову службу за контрактом (серед іншого):
спеціальна перевірка відомостей кандидатів;
оформлення особових справ кандидатів;
направлення кандидатів до військових частин для подальшого прийняття на військову службу за контрактом.
За результатом відбору до проходження військової служби за контрактом кандидати з особовими справами та приписами військових комісаріатів направляються до військових частин.
У військових частинах стосовно кандидатів проводяться такі заходи (серед іншого):
оформлення контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
З кандидатами, які мають спеціальні звання і класні чини та плануються до прийняття на військову службу за контрактом з переатестуванням у військовому званні, проводиться військово-професійна орієнтація.
При успішних результатах відбору командир військової частини укладає з громадянами контракт про проходження військової служби та призначає на відповідні військові посади, про що видається наказ по особовому складу.
У разі прийняття командиром військової частини позитивного рішення щодо прийняття кандидатів на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу військовою частиною порушується клопотання, яке одночасно надсилається за підпорядкованістю та до кадрового органу виду Збройних Сил України (структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України або Генерального штабу Збройних Сил України). У подальшому командувачем виду Збройних Сил України (керівником структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України або Генерального штабу Збройних Сил України) порушується клопотання перед начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України про прийняття кандидата на військову службу за контрактом. У разі прийняття позитивного рішення керівництвом Генерального штабу Збройних Сил України надається розпорядження щодо оформлення документів для прийняття кандидата на військову службу за контрактом, що доводиться відповідним кадровим органам та обласним військовим комісаріатам.
Пункт 3.20. Інструкції визначає:
3.20. Військовозобов’язані, які мають спеціальні звання або класні чини, можуть прийматись на військову службу за контрактом до Збройних Сил України з переатестуванням у військовому званні з урахуванням їх рівня освіти, досвіду служби, стану здоров’я та відповідності посаді, на яку їх буде призначено наказом Міністра оборони України.
Медичний огляд і професійний відбір військовозобов’язаного проводяться при відповідному обласному військовому комісаріаті та у військовому госпіталі за направленням з військової частини, куди особа буде прийнята на військову службу. У цій же військовій частині визначається відповідність посаді, на яку військовозобов’язаний буде призначений. Вона встановлюється за підсумками здачі особою, яка має спеціальне звання або класний чин, перевірних іспитів зі спеціальної і вогневої підготовки, знання військових Статутів, за результатами перевірки рівня фізичної підготовки.
За результатами проведених заходів встановлення відповідності військовозобов’язаногокомандиром військової частини надсилаються за підпорядкованістю такі документи:
рапорт особи про прийняття на військову службу;
подання до прийняття на військову службу та призначення на військову посаду;
атестація на присвоєння первинного військового звання у порядку переатестування за формою, визначеною у додатку 8 до Інструкції;
оформлена особова справа;
два примірники контракту;
завірені документи про присвоєння спеціального звання чи класного чину;
результати здачі перевірних іспитів, професійного відбору, перевірки рівня фізичної підготовки, висновок лікарської комісії;
дві картки пономерного обліку;
дві послужні картки.
Вказані документи розглядаються на засіданні:
вищої атестаційної комісії Міністерства оборони України – при прийнятті на військову службу осіб офіцерського складу (крім осіб, які відбираються для комплектування військової частини А0515);
атестаційної комісії Збройних Сил України – при прийнятті на військову службу осіб сержантського і старшинського складу.
На засіданнях комісій визначається відповідність спеціального звання, класного чину, рівня підготовки і досвіду військовозобов’язаного військовому званню і військовій посаді, на яку його можливо прийняти на військову службу. При визначенні відповідності військове звання не повинно бути вищим спеціального звання чи класного чину, а також штатної категорії військової посади, на яку буде здійснено призначення. Рішення щодо прийому військовозобов’язаного, який має спеціальне звання чи класний чин, на військову службу за контрактом та його переатестування у військовому званні приймає:
Міністр оборони України – при прийнятті на військову службу осіб офіцерського складу;
перший заступник Міністра оборони України або перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України – при прийнятті на військову службу осіб сержантського і старшинського складу.
За результатами прийнятого рішення видається відповідний наказ по особовому складу.
Доброго дня.
Судячи по площі – мова йде про земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
Учасник бойових дій, як і будь-який громадянин України, має право набути у власність земельну ділянку у порядку, визначеному ЗК України. Окремого нормативно-правого акту, який регулює питання надання у власність земельних ділянок учасникам АТО, немає. Проте законодавством встановленопершочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО (членів їх сімей), яким повинні керуватися чиновники в процесі виділення земельних ділянок даним особам.
Водночас звертаємо увагу, що ч. 4 ст. 116 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
За умови, якщо учасник бойових дій не отримував раніше земельну ділянку, він має на це першочергове право. Для цього необхідно звернутися до відповідної сільської (селищної), міської ради у випадку розташування бажаної земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва в межах населених пунктів. Якщо ж земельна ділянка сільськогосподарського призначення (землі житлової забудови апріорі розташовані в межах населених пунктів) знаходиться за межами населених пунктів, слід звертатися до територіальних органів Держземагентства України. При цьому, учасник АТО, крім заяви (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, повинен надати органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками, документ, що посвідчує його статус учасника бойових дій (посвідчення).
Якщо УБД не має відомостей щодо вільних земельних ділянок, можна звернутися з письмовим запитом про надання публічної інформації (щодо наявності земель державної та комунальної власності, не наданих у власність/користування) в залежності від обраної земельної ділянки до територіального органу Держземагентства України/відділу містобудування та архітектури органу місцевого самоврядування. Або спробувати самостійно ознайомитись з інформацією публічної кадастрової карти України (http://www.map.land.gov.ua/
Згідно ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм, зокрема, земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара.
Надання фізичним особам земельних ділянок у власність шляхом приватизації здійснюється у порядку, визначеному ст. 118 ЗК України. Так, ч. 6 даної статті ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, подає до органу державної виконавчої влади (надалі – ОДВВ) або органу місцевого самоврядування (надалі – ОМС), уповноваженого розпоряджатися земельними ділянками цієї категорії земель, наступні документи:
· заяву (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Зразок заяви має бути в уповноваженому органі. За відсутності/відмови надати – заяву подають у вільній формі з обов’язковою реєстрацією (вхідний номер, дата). У даному документі вказується цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
· графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Чинне земельне законодавство не встановлює вимог як саме мають виглядати дані матеріали. З практики, це можуть бути викопіювання з генерального плану відповідного населеного пункту, кадастрової карти, які можна замовити в землевпорядній організації або у державного кадастрового реєстратора у територіальному органі Держземагентства України.
· документи на підтвердження статусу (посвідчення УБД) – для реалізації першочергового права.
Слід зауважити, що забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 ЗК України.
Отримання дозволу на розробку документації із землеустрою.
В подальшому, згідно з ч. 7 зазначеної вище статті ОДВВ/ОМС у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні.
Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У випадку незгоди з розпорядчим документом ОДВВ чи ОМС про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, або бездіяльності вказаних органів, яка полягає в залишенні заяви (клопотання) без розгляду, за захистом своїх прав можна звертатися до суду. Судова практика в переважній більшості таких випадків на боці громадян.
Розроблення, погодження та затвердження документації із землеустрою.
Отримавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наступним кроком буде укладення договору на розробку документації із землеустрою із суб’єктом господарювання – виконавцем робіт із землеустрою. При цьому, документація із землеустрою має бути розроблена у строк, що не перевищує шести місяців з дати укладення договору на її розробку.
В подальшому, після розроблення документації із землеустрою, її необхідно буде погодити в порядку, передбаченому ст. 1861 ЗК України.
Так, проект відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення підлягає погодженню з територіальним органом Держземагентства України. У випадку відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва, крім погодження з органом земельних ресурсів, проект землеустрою подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.
Зауважимо, що зазначені вище органи протягом десяти робочих днів з дня отримання проекту землеустрою повинні надати розробнику (землевпорядній організації) висновки щодо погодження проекту землеустрою або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на акти законодавства, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Після отримання висновків про погодження проекту землеустрою необхідно здійснити державну реєстрацію земельної ділянки. В силу положень ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України «Про Державний земельний кадастр».
Наступним кроком є затвердження проекту землеустрою. Органом, який видав дозвіл на розроблення проекту землеустрою (відповідна місцева рада чи територіальний орган Держземагентства України) протягом чотирнадцяти календарних днів приймається рішення про затвердження землевпорядної документації та передачі земельної ділянки у приватну власність.
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку.
Завершальним етапом процедури приватизації земельної ділянки є державна реєстрація права власності на земельну ділянку в органах державної реєстрації прав.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Отримання рішення ОМС про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність/наказу ОДВВ (в нашому випадку, територіального органу Держземагентства України) є підставою для звернення до місцевих органів Державної реєстраційної служби з питання реєстрації права власності на земельну ділянку. В результаті чого громадянин протягом п’яти робочих днів отримує свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та, нарешті, фактично та юридично стає повноцінним власником земельної ділянки.
У випадку відмови/затягування – варто одразу звернутись зі скаргами на дії місцевої влади до всіх органів – облдержадмінінстрації, територіального органу Держземагентства України, Мінсоцполітики. Можна звертатись з проханням направити депутатський запит й до депутата ВРУ по Вашому округу, до уповноваженого з прав людини. Чим більше звернень (у випадках безпідставної відмови) – тим більше шансів пробити бюрократичну машину. Звернення подаються письмово. Про намір оскаржувати відмови/затягування можна й повідомити місцевий орган влади. В разі подання скарг та звернень – ставити місцевий орган у копії та надсилати примірник.