Доброго дня.
Щодо військового квитката обліку участі у АТО
Прямої норми про те, що там має бути проставлена відмітка саме про участь у АТО – немає. Але це мається на увазі.
Відповідно до Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу, затвердженого Указом Президента від 25.05.1994 № 263/94 зі змінами та доповненнями до нього, друга – дванадцята сторінки призначені для запису про належність власника квитка до військової служби, а тринадцята – п’ятнадцята – про облік у запасі. На шістнадцятій і сімнадцятій сторінках роблять записи про дозвіл на носіння зброї, вісімнадцятій – відомості про щеплення, дев’ятнадцятій – двадцять першій – про видачу та вилучення мобілізаційних приписів, а на двадцять другій – двадцять п’ятій – відмітки про військовий облік. Двадцять шоста – двадцять восьма сторінки призначені для службових відміток, на двадцять дев’ятій – тридцять другій надруковано правила військового обліку громадян України та порядок видачі, обміну військового квитка і користування ним.
Облік мобілізованих, що приймають участь у АТО, регулюється окремо, тому «втрата відомостей» можлива лише в разі системних зловживань та такі відмості завжди можуть буди поновлені, адже відмітка про припис військовослужбовця до конкретної ВЧ завжди є – якщо не у військовому квитку, так у кадрових документах.
Дивиться, облік участі у АТО відбувається відповідно до Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України (затверджена Наказом МО від 26.05.2014 № 333), а саме – розділу III «Організація та ведення обліку особового складу в особливий період, ст.. 1 «Загальні особливості обліку особового складу в особливий період».
Інструкцією передбачено:
1.2. Для обліку особового складу в особливий період використовуються:
на особовий склад, який проходив військову службу у Збройних Силах, – облікові документи, які велися на нього в мирний час;
на особовий склад, призваний із запасу у разі оголошення мобілізації:
на офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу – особові справи та послужні картки, отримані з військових комісаріатів;
на сержантів і солдатів – обліково-послужні картки, вилучені з їхніх військових квитків.
1.3. Особовий склад, який прибув по мобілізації, зараховується в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 2.7, 2.8 глави 2 розділу II. Призначення (переміщення) офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу проводиться наказом по стройовій частині після закінчення відмобілізування командирами цих частин відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом незалежно від номенклатури посад для призначення на мирний час. Ці накази є підставою для визначення посадового становища офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, запису відомостей про них до облікових документів, виписки та видачі їм документів, що посвідчують особу. Зазначені накази не дублюються наказами по особовому складу.
У військових квитках особового складу, призваного по мобілізації, а в офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, крім того, в особових справах і послужних картках робиться запис про дату призову по мобілізації і направлення до місця служби, яка засвідчується підписом військового комісара і гербовою печаткою.
1.6. При відрядженні до військових частин, які беруть участь у бойових діях, перші примірники особових справ передаються (пересилаються) за підпорядкованістю до кадрового органу оперативного командування, виду Збройних Сил.
1.7. На військовослужбовців, призваних у разі оголошення мобілізації, облікові документи військові комісаріати пересилають безпосередньо до військових частин, куди направлені військовослужбовці. Штаби військових частин після отримання особових справ, обліково-послужних карток вилучають ідентифікаційні жетони з особистими номерами і вручають їх військовослужбовцям.
1.12. Облік офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу військових частин, які беруть участь у бойових діях, ведеться за схемою обліку офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу в кадрових органах, які беруть участь у бойових діях, викладеною в додатку 59 до цієї Інструкції. У кадрових органах від з’єднання і вище книги штатно-посадового обліку ведуться окремо щодо кожної військової частини за посадами, які входять до номенклатури посад для призначення наказами по особовому складу відповідних командирів (командувачів) і вище.
Штатно-посадові картотеки на офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу в кадрових органах оперативних командувань, які беруть участь у бойових діях, не ведуться.
1.33. У разі вибуття військових частин до районів бойових дій або виходу з них, а також при їх перепідпорядкуванні з одних з’єднань, оперативних командувань, видів Збройних Сил до інших облікові документи на офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу цих частин передаються до кадрових органів частин нового підпорядкування в порядку, визначеному в пункті 1.10 глави 1 розділу IV цієї Інструкції.
1.35. При втраті документів персонального обліку особового складу кадрові органи з’єднань, штаби військових частин, які втратили документи, негайно вживають заходів до складання нових облікових документів. У разі масової загибелі чи втрати облікових документів кадрові органи з’єднань повинні негайно отримати від військових частин (з’єднань) іменні списки на офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу відповідно до додатка 7 до цієї Інструкції, а штаби військових частин – іменні списки на весь особовий склад від підрозділів відповідно до додатка 6 до цієї Інструкції, на підставі яких провести відновлення втрачених документів. Конкретні строки відновлення документів встановлюються начальником вищого штабу або кадрового органу.
Щодо статусу та підтвердження участі у АТО. Хвилюватись треба лише у разі, якщо хлопці вже припинили участь у бойових діях та після цього пройшов місяць.
Статус учасника АТО не присвоюється комадиром частини. Це факт, який вже підтверджено документами – як ми зрозуміли – довідками та відмітками у військових квітках.
Статус УБД, тим більше, не залежить від волі командира частини будь-якого рівня.
ЄДИНЕ, що залежить від командира – це передача пакету документів до комісії при МОУ для надання хлопцям статусу УБД.
Отже, відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.
Кабінет Міністрів своєю Постановою N 413 від 20 серпня 2014 р. затвердив Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).
Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.
Для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в підпункті 1 пункту 2 Порядку №413 командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов’язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі – комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою, наведеною нижче, та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Отже, треба заставити командира ВЧ виконати своє зобов’язання (не бажання, не своє бачення – саме зобов’язання) належним чином.
Отже, командир має зобов’язання протягом місяця після виведення хлопців із зони АТО передати до комісії МОУ такі документи:
– довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (згідно до зразку, наведеному у Додатку до Порядку №413);
– витяги із наказів по стройовій частині про убуття (прибуття) до військової частини після виконання завдань антитерористичної операції;
– витяги із наказів по стройовій частині першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації;
– копії посвідчень про відрядження (в разі їх наявності);
– копії документів про отримання поранень (в разі їх наявності);
– згоду на збір та обробку персональних даних;
– копію першої сторінки паспорта громадянина України;
– список військовослужбовців військової частини А0000 Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.
Список складається в алфавітному порядку та надається в паперовому і електронному вигляді разом з відповідними документами на адресу: 03168, м. Київ, 168, Повітрофлотський пр-т, 6, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України.
Всі копії документів повинні бути завірені підписом командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу, установи, закладу) та скріплені гербовою печаткою.
Для з’ясування стану документів, та спонукати керівника подати їх, ми радимо здійснити наступні дії:
- Подати письмове звернення.
Звернення адресуються посадовій особі – керівнику ВЧ.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, що звертається.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення краще робити письмовим, надісланим поштою (через відділення Укрпошти з описом вкладення та повідомленням про вручення – для фіксації дати отримання) або переданим особисто (в такому разі варто вимагати проставити відмітку про дату вручення звернення та підпис про його прийняття).
Звернення може мати приблизно такий зміст:
«___кому (посада, ПІБ)________
ЗВЕРНЕННЯ
в порядку Закону України «Про звернення громадян»
Я (ми), військовослужбовці вч №______ звертаємся до Вас з наступним.
Відповідно до п.6 Постанови КМУ від 20.08.2014р. № 413 “Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов’язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 Порядку №413, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Вирішення питання щодо надання статусу учасника бойових дій або відмови у наданні статусу знаходиться виключно у віданні відповідної міжвідомчої комісії.
Оскільки Положення №413 імперативно вимагає від командира військової частини вчинення дій (передачу документів військовослужбовців) у визначений період (1 місяць після завершення виконання завдань), вимагаємо:
- надати інформацію щодо того, чи були передані до комісії МО України документи військовослужбовців, чиї підписи та прізвища містяться у цьому зверненні, до комісії Міністерства оборони України відповідно до вимог Постанови КМУ від 20.08.2014р. № 413.
- в разі не надання документів – повідомити причину затримки та вжити негайних заходів щодо усунення порушень чинного законодавства, передавши документи до комісії МО України.
Окремо звертаємо увагу, що, у разі зволікань з подачею документів/подачею неповного або невідповідно оформленого комплекту документів, посадова особа – керівник військової частини, за поданням постраждалих осіб, може бути притягнута до відповідальності за вчинення посадового (службового) правопорушення – в залежності від складу дій/бездіяльності – халатність, службова недбалість, не виконання посадових обов’язків, зловживання владою тощо.
Повідомляємо, що згідно ст.. 20 Закону «Про звернення громадян», звернення, які не потребують додаткового вивчення, розглядаються і вирішуються невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Оскільки вирішення поставленого питання знаходиться повністю у компетенції керівника військової частини, надання відповіді не може потребувати більшого періоду, тому вимагаємо надати письмову, повну та всебічну відповідь та задовольнити викладені у цьому зверненні вимоги протягом визначеного законом часу.
Звертаємо Вашу увагу на адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб за не надання відповіді на звернення, що подаються згідно Закону України «Про звернення громадян.
ПІБ _____підпис_____ дата».
В разі, якщо відповідь не буде надана, можна вчинити наступне:
- Подати скаргу на дії/бездіяльність керівника військової части та зловживання ним владою до вищого керівництва або безпосередньо на адресу МОУ або до військової прокуратури. Скаргу слід подавати у вільній формі, з викладенням всіх обставин та вимогою – 1. Зобов’язати керівника ВЧ вчинити дії щодо подання документів для отримання статусу УБД 2. Притягнути керівника ВЧ до відповідальності за бездіяльність та зловживання владою. Скаргу варто подавати з дотриманням порядку оформлення та подачі, описаному вище для звернення громадян.
- Самостійно подати документи до комісії МОУ для отримання статусу УБД. В разі недостатності документів – додаєте окреме клопотання з поясненням щодо відсутності документів та скріплення їх печаткою ВЧ через відмову керівника ВЧ та з проханням комісії самостійно вжити заходів щодо витребування з ВЧ таких документів, як це передбачено чинним законодавством та Постановою N 413 від 20 серпня 2014 р.
Адреса «первинної комісії» МОУ 03168, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 6.
Адреса міжвідомчої комісії (вища інстанція) – 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12
Докладно про процедуру та оскарження відмови міжвідомчої комісії – тут:
1 частина /analiz-zakonodavstva-poryadok-otrymannya-statusu-uchasnyka-bojovyh-dij-uchasnykam-ato-chastyna-1/
2 частина /analiz-zakonodavstva-poryadok-otrymannya-statusu-uchasnyka-bojovyh-dij-uchasnykam-ato-chastyna-2/
Доброго дня.
В даний час – це складне питання. Воно регулюється у сукупності двома нормами – Кодексом законів про працю та Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою КМУ від 04.03.2015 № 105.
З одного боку, єдиний документ, що регулює відносини між працівником та роботодавцем (незалежно від того, чи виконується робота в даний момент) з приводу трудових правовідносин, в тому числі – виплати заробітної плати, є Кодекс законів про працю України.
Стаття 115 Кодексу, яка регулює це питання, каже «Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата».
Жодних можливостей проводити виплату середнього заробітку із затримкою Кодексом не передбачено.
Крім того, п. 6. Порядку виплати компенсації передбачає, що «виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України.».
Але саме цей Порядок надає роботодавцю аргументи, про які ми зобов’язані Вас попередити. Так, ми про слова «виплата компенсації», що дозволяє роботодавцю притримуватись думки, що роботодавець – лише проміжна ланка при перерахуванні бюджетних коштів мобілізованому співробітнику. Такої думки притримується й Державна фіскальна служба – їх консультація – роз’яснення каже «Враховуючи зазначене, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку не включається до оподатковуваного доходу такого працівника» (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/191576.html ).
Але це питання є спірним. Так, 1. КЗпП України не містить норм щодо можливості затримки розрахунків 2. Сам Порядок виплати компенсації визначає «бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам» (не авансування!), «для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом» (отже, виплати мають бути фактичними – виплаченими).
Окремо звертаємо Вашу увагу на те, що роботодавець, для отримання компенсації, має дотриматись процедури – та подавати щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.
Чи виконує це Ваш роботодавець?
Щодо захисту своїх прав – звертатись треба й до роботодавця, й на гарячі лінії, за потреби – до прокуратури та військоматів, оскільки Постановою Верховної Ради України від 06.05.2014 № 1238-VII «Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності та безпеки держави» Генеральному прокурору України було доручено перевіряти факти звільнення з роботи та відмови у виплаті заробітної плати громадянам, призваним на військову службу в зв’язку з мобілізацією; а згідно роз’яснення Міністерства оборони України від 29.04.2014р. військомати зобов»язано вживати заходів для захисту трудових прав мобілізованих.
Окремо за відомостями щодо повного та своєчасного перерахування коштів можна звертатись до місцевих органів соціального захисту населення.
Слід зазначити, до речі, що порушення строків виплати заробітку, тим більше – мобілізованим, є правопорушенням посадових осіб роботодавця, за які передбачено відповідальність – від адміністративної до кримінальної.
Звернення краще робити офіційно, із зазначенням ПІБ, адреси для відповіді, найменуванням органу, до якого звертаєтесь (незалежно від того, чи є він державним, чи це приватне підприємство – роботодавець). Звернення обов’язково має бути підписано, містити зміст скарги у вільній формі та питання/вимоги, бажано – має містити посилання, що «згідно ст.. 20 Закону «Про звернення громадян», звернення, які не потребують додаткового вивчення, розглядаються і вирішуються невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Оскільки вирішення поставленого питання знаходиться повністю у компетенції відповідного органу/підприємства, надання відповіді не може потребувати більшого періоду, тому вимагаю надати письмову, повну та всебічну відповідь та задовольнити викладені у цьому зверненні вимоги протягом визначеного законом часу. Звертаю Вашу увагу на адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб за не надання відповіді на звернення, що подаються згідно Закону України «Про звернення громадян.»».
Всі звернення краще подавати через відділення Укрпошти з повідомленням про вручення отримувачу.
Все, що ми розповіли жодним чином не заважає Вам одразу звертатись до суду за захистом своїх порушених прав та стягнення середнього заробітку за весь період прострочення з врахуванням індексу інфляції.
Мається на увазі, що військові звання зберігаються за особою при звільненні в запас, незалежно від віку. Позбавлення звання можливо лише у випадках, прямо передбачених чинним законодавством, як одна з мір адміністративного впливу. При мобілізації військовозобов’язаних запасу, звання зберігається за особою.