Доброго дня. Згідно ст. 119 Кодексу законів про працю, за мобілізованим працівником зберігається посада, робоче місце, середній заробіток.
Отже,протягом мобілізації рахується стаж для надання відпустки та демобілізований працівник, після того, як він приступив до роботи, має повне право отримати чергову щорічну оплачувану відпустку.
Фактично, для обгрунтування відмови такому працівнику у відпустці, законодавчо підтвердженої позиції у роботодавця не буде.
Більш того, 18.03.2015р. Верховною Радою України прийнято закон, яким внесено зміни до низки законодавчих актів щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації.
Цими змінами додатково забезпечуються права мобілізованих в особливий період. Зокрема, вносяться зміни до Закону України “Про відпустки”. До ст.. 10 внесено норма про те, що щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються також особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
Мінсоцполітики у листі від 22.06.2015 р. № 802/13/84-15 нагадує, що до виплат, які враховуються при обчисленні середньої зарплати для оплати часу відпусток відносяться: основна зарплата (тарифна ставка, оклад) доплати і надбавки, премії, які мають постійний характер, винагорода за вислугу років та підсумками роботи за рік, індексація та виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, в т.ч. час, коли працівники проходять військову службу за призовом під час мобілізації. Нарахування виплат за час відпусток провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Звертаємо Вашу увагу на те, що Верховною радою України прийнято, а Президентом 23.11.2015 підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу» (законопроект 2035а від 05.06.2015).
Цим законом, зокрема,
– частину 2 ст. 265 КЗпП доповнено абзацом п’ятим такого змісту: «недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення»;
– ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнено новою частиною сьомою такого змісту: «Порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України«Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Крім того, якщо демобілізований має статус учасника бойових дій – стаття 10 Закону «Про відпустки» передбачає, що учасникам щорічні відпустки, за бажанням працівника, надаються в зручний для нього час
Таким чином, якщо людина має статус учасника бойових дій –просто подає заяву про надання відпустки у зрічний час, якщо статусу людина не має, але приступила до роботи після демобілізації – подаває заяву на відпустку, за текстом заяви зазначивши, що потребує її за станом здоров’я, який погіршився протягом мобілізації та попереджає про те, що було наведено вище.
Шляхи захисту прав – звичайні, як й в інших працівників – суд, скарга до профспілки, скарга до Державної служби України з питань праці (до речі, саме ций орган має право накладати адмінінстративні звернення, про які йшлось вище). Сайт Держкомпраці, на я кому також можна залишити звернення – http://dsp.gov.ua/
Доброго дня. Дуже співчуваємо.
Щодо виплат, принциповим для Вас є відповідь на наступне запитання – чи настала смерть внаслідок нещасного випадку.
Одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, якщо смерть настала:
1) під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби;
2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;
3) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовозобов’язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.
В зв’язку зі смертю військовослужбовця оформляються такі документи (обов’язково):
– лікарське свідоцтво про смерть (видається сім’ї),
– постанова військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку загибелі (смерті),
– акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця (складається командиром військової частини або військовою службою правопорядку Збройних Сил України або правоохоронними органами (прокуратурою, міліцією, Службою безпеки України)).
Акт розслідування та постанова ВЛК має бути надана Вам або у військовій частині або у військовому комісаріаті.
Якщо встановлено, що Ваш батько помер від нещасного випадку – сім’я має право на виплату одноразової допомоги (500 нмзп).
Але, зверніть увагу, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Доброго дня. Деякі роз’яснення ДФС є – подивиться
http://golovbukh.ua/
або тут
http://www.profiwins.com.ua/
Цікаве обговорення цього питання – тут:
http://budget.factor.ua/
В разі відмови від повернення сум податку – можна порекомендувати направити офіційне звернення – вимогу роботодавцю, в разі не задоволення – звертатись до суду.