Может, поскольку, к сожалению, по законодательству для отправки военнослужащих в зону АТО не требуется их согласие.
Доброго дня! Відповідь на Ваше питання залежить від наявних у Вас документів. Згідно ч.8 ст.26 Закону України Про військовий обов’язок та військову службу, під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці з моменту оголошення мобілізації (до рішення про демобілізацію), серед іншого, за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.
Крім того, військовослужбовці мають право на відпустку за станом здоров’я – також на підставі висновку військово-лікарської комісії.
В разі якщо Ви лікувались в військовому госпіталі, за результатами лікування Ви повинні були пройти військово-лікарську експертизу, якою повинно було розглядатися питання щодо придатності (обмеженої придатності ) до військової служби, продовження лікування, надання відпустки тощо.
В разі якщо Ви не проходили лікування, необхідно звернутися до командування частини з клопотанням про проведення медичного обстеження. Як вже зазначено вище, за результатами лікування та обстеження, ВЛК буде винесено рішення щодо подальшого проходження військової служби.
В разі, якщо Ви не згодні з висновком військово – лікарської комісії (далі- ВЛК), ви маєте право оскаржити таке рішення в наступному порядку:
1. Рішення військово – лікарської комісії гарнізону, госпіталю можуть бути оскаржені у військово-лікарську комісію регіону з територіального принципу (тобто у ВЛК регіону, де мешкає військовослужбовець), або Центральну військово – лікарську комісію.
2. Рішення військово – лікарської комісії регіону можуть бути оскаржені в Центральну військову – лікарську комісію або в судовому порядку.
3. Рішення Центральної військово – лікарської комісії можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Можливість перегляду і оскарження рішень ВКК передбачена Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року “Про затвердження Положення про військово – лікарську експертизу у Збройних Силах України”.
Для перегляду рішення необхідно подати у вищестоящу ВЛК заяву про перегляд постанови нижчестоячої віськово – лікарській комісії, і прикласти до заяви усі наявні документи.
На жаль, ні. Військовослужбовці, в тому числі – мобілізовані, під час особливого періоду (почався в Україні з 18.03.2014р. згідно з Указом Президента, буде припинений відповідний Указом) проходять військову службу з певними особливостями.
В тому числі, обмежено право військовослужбовця на відпустки, отже можливість використати право на відпустку по догляду за дитиною мобілізований чоловік не зможе.
Порядок надання відпусток військовослужбовцям у особливий період визначено п.п. 17, 18, 19 визначено статтею 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Відповідно до зазначеної статті, в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
При цьому, в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Крім того, ч.8 ст.26 Закону України містить вичерпний перелік підстав для звільнення військовослужбовця в особливий період. Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці з моменту оголошення мобілізації (до рішення про демобілізацію):
а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
в) у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
г) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причи:
-виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
-утримання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи;
-необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
-наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
д) у зв’язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов’язків.
Військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами “в”, “г”, “е”, “є”, “и” частини шостої та пунктами “в”, “г”, “е”, “є” частини сьомої цієї статті:
в) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі;
е) через службову невідповідність;
є) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади.