Доброго дня. Бажаємо здоров’я Вам.
По-перше, щодо процедури.
Якщо Ви не згодні з рішенням МСЕК та ВЛК, Ви маєте їх оскаржити. Спочатку – ВЛК, оскільки саме ця комісія робить висновок про пов’язаність захворювання та військовою службою, МСЕК більше оцінює стан здоров’я для встановлення інвалідності.
Рішення ВЛК можуть бути оскаржені в такому порядку:
рішення військово-лікарської комісії гарнізону, госпіталю можуть бути оскаржені у військово-лікарській комісії регіону за територіальним принципом або Центральній військово-лікарській комісії;
рішення ВЛК регіону можуть бути оскаржені в Центральній військово-лікарській комісії або в судовому порядку;
рішення Центральної ВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Можливість перегляду та оскарження рішень ВЛК передбачена Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
Для перегляду рішення необхідно подати у ВЛК вищого рангу заяву про перегляд постанови нижчої за рангом військово-лікарської комісії та додати до заяви всі наявні документи, видані військово-лікарською комісією, рішення якої переглядається. Також в заяві необхідно вказати причини ініціювання перегляду. Термін для подачі документів на перегляд ВЛК вищого рангу законодавчо не встановлений.
Центральна ВЛК знаходиться за адресою: м Київ, вул. Госпітальна, 16.
Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі — Кодекс), в адміністративному суді. Відповідно до ст. 2 Кодексу в адміністративних судах можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. При цьому термін звернення до суду не може перевищувати одного місяця з моменту винесення рішення ВЛК вищого рангу, якщо початкові висновки підпорядкованих ВЛК оскаржувалися в такому порядку, або шести місяців з моменту винесення рішення, якщо рішення не оскаржувалося у вищих органах.
Адміністративний позов може містити вимоги щодо скасування або визнання нечинним рішення ВЛК та щодо зобов’язання ВЛК ухвалити нове рішення. Адміністративний суд має розглянути адміністративний позов протягом одного місяця з дня відкриття адміністративного провадження. Якщо Ви маєте статус учасника бойових дій, судовий збір не сплачується учасником бойових дій у справах по захисту його порушених прав. Взагалі, по адмінспорам судовий збір мінімальний
В разі винесення нового висновку ВЛК – йде звернення до МСЕК для перегляду винесеного висновку МСЕК.
Якщо буде відмовлено – таку відмову також треба оскаржувати.
Пунктами 22-24 Положення «Про медико-соціальну експертизу», затвердженого Постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 р., позасудовий порядок полягає в тому, що громадянин, який не згоден з рішенням МСЕК, протягом місяця (в даному випадку – місяць з дня відмови) має право подати письмову скаргу до вищестоящої МСЕК або до Управління охорони здоров’я, які після надходження всіх документів протягом місяця зобов’язані провести повторний огляд заявника та прийняти об’єктивне рішення. Рішення обласної, міської медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржене до відділу медико-соціальної експертизи при МОЗ України. МОЗ України при виявленні фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає іншому складу обласної медико-соціальної експертної комісії з урахуванням усіх наявних обставин повторно розглянути питання.
Пунктом 25 Положення, передбачений судовий порядок – шляхом подання адміністративного позову про визнання рішення МСЕК незаконним. Відповідачем у даній справі буде відповідна МСЕК. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення МСЕК, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (ч.2. ст. 19 КАС України). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний термін, який обчислюється від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
По-друге, щодо доцільності оскаржень.
Треба дивитись, чи може бути доведений факт зв’язку захворювання та саме виконанням обов’язків. Складнощі виникають тому, що проходження служби – весь період перебування на військовій службі. А виконання обов’язків – це короткі певні регулярні періоди в межах великого періоду проходження служби. Зазвичай, легко встановлюється зв’язок між пораненням/травмою та виконанням обов’язків. Важко встановити такий зв’язок між системним захворюванням та періодами виконання обов’язків. У суді, якщо перегляд буде здійснюватись адмінінстративними судами, доказами можуть бути будь-які документи, свідчення – які дозволять зробити висновок, що саме це захворювання виникло внаслідок певних особливостей саме обов’язків військовослужбовця (приклад – випромінювання, що спричинило захворювання внаслідок системних чергувань біля джерела випромінювання).
Ось, що каже нам законодавство про те, за якими критеріями ВЛК встановлює такі зв’язки у випадках захворювання.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Мінінстерства оборони від 14.08.2008 №402.
21.5. Постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) —— йдеться про поранення (контузію, травму, каліцтво)——-
б) —— йдеться про поранення (контузію, травму, каліцтво)——-
в) —— йдеться про поранення (контузію, травму, каліцтво)——-
г) —– йдеться про службу на територіїї інших країн——-
ґ) “Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини”, якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті “а” цього пункту – під час захисту Батьківщини або виконання обов’язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.
д) “Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов’язане з проходженням військової служби” – якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
е) —- описується висновок, коли захворювання не пов’язано з виконанням обов’язків або проходженням служби——
є) —– йдеться про службу в складі миротворчих сил ООН——-
ж) —– йдеться про службу в складі миротворчих сил ООН——-
з) “—– йдеться про службу в складі миротворчих сил ООН——-
и) —– йдеться про службу в складі миротворчих сил ООН——-
Отже, випадок пов’язаності захворювання та виконанням обов’язків описано у підпункті ґ)- треба визначитись, чи можна прив’язати саме Ваше захворювання до особливостей Ваших обов’язків та чим це можна буде довести. Слід зважити на таке – військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”:
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою;
5) під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Доброго дня. Наводимо повне роз’яснення мінінстерства оборони України, розміщене на офіційному сайті, щодо виплат за піднайом житла військовослужбовцями:
http://www.mil.gov.ua/
Щодо звільнення контрактників.
Абзац другий ч. 3 ст. 23 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» визначає наступне – «Для військовослужбовцівстрокової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на строк шість місяців.».
Це означає, що військовослужбовці ТРЬОХ категорій мають право на укладення короткострокових шестимісячних контрактів, після закінчення строку яких вони звільняються або укладають новий контракт.
Три категорії:
– Строковики
– Мобілізовані, які відслужили 11 місяців та більше
– Військовослужбовці, що були звільнені під час особливого періоду.
Отже, дія цієї норми не розповсюджується на військовослужбовців за контрактом, якщо вони не були звільнені під час особливого періоду.
На жаль, частиною дев’ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлено, що у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею (строк дії контракту), військова служба продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації.
Таким чином, в особливий період, у разі закінчення строку дії контракту, новий контракт про проходження військової служби з військовослужбовцем не укладається, а його дія продовжується на період до оголошення демобілізації, про що видається відповідний наказ командира (начальника) по стройовій частині та не дублюється наказом по особовому складу.
Підстави для звільнення в особливий період визначені частиною 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці:
а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
в) у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
г) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини:
виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
д) у зв’язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов’язків;
є) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України;
ж) які вислужили строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону (Цим абзацем передбачена наступна можливість: для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на строк шість місяців);
з) які досягли граничного віку перебування військовозобов’язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
Також з військової служби звільняються військовослужбовці, які є студентами, аспірантами чи докторантами денної форми навчання та були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Такі особи можуть продовжувати військову службу, якщо вони виявили таке бажання.
Доброго дня. Звичайний строковий контракт дуже важко прив’язати до визначеного кодексом поняття, яке гарантує збереження робочого місця «військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану». В принципі – можна спробувати поновитись через суд, Ви нічого не втрачаєте та звільнені від сплати державного мита, оскільки будете захищати свої права як учасник АТО – якщо є час та натхнення.